Цікава Полтава

Будинок Полтавського губернського земства

вул. Конституції, 2

 «Дім, як грім» за словами художника Сергія Васильківського. Споруджений у 1903-1908 роках в українському національному стилі за проектом архітектора Василя Кричевського.

Сьогодні – Полтавський краєзнавчий музей.

 

Кругла площа

Центральна площа міста, збудована у стилі
російського класицизму у 1805-1841 рр. за проектом губернського архітектора М.
Амвросимова.  Винятковою особливістю
Круглої площі є те, що проекти «зразкових будівель губернських міст»,
розроблені у стилі класицизму архітектором  А. Д. Захаровим на початку XIX сторіччя, були
зібрані воєдино тільки у Полтаві.

Монумент Слави

(Колона Слави)

Монумент на честь 100-річчя перемоги
російської армії Петра I над шведськими військами Карла XII у Полтавській битві
27 червня 1709 року. Пам’ятник встановлено у 1811 році у центрі Круглої площі
міста Полтави. Монумент Слави  утворює
разом із забудовою Круглої площі ансамбль доби російського класицизму.

Біла Альтанка

(Соборний майдан/Іванова гора)

Пам’ятка збудована у 1909 році з нагоди
200-річчя Полтавської битви на залишках земляних валів колишнього Подільського
бастіону Полтавської фортеці. З Іванової гори 
відкривається об’ємний краєвид на Хрестовоздвиженський монастир, долину
річки Ворскли, полтавський Поділ, ворсклянську Леваду.

Будинок Дворянського Селянського банку

вул.Соборності, 39

Банк споруджено у 1906—1909 роках інженером
С.В. Носовим за проектом київського архітектора

О. Кобелєва у так званому «руському стилі».
Проект будівлі вважається одним з кращих зразків українського модерну. В
обробці досить широко використані деталі російського зодчества. Особливу
мальовничість надають багатобарвні мозаїки. Центральний вхід на зрізаному куті
будівлі прикрашений декоративним мозаїчним панно з жар-птицями і скульптурами
сирен. Будівля постраждала в період Другої свiтової війни. Відновлена в 1948
році.

У радянський час у будiвлi знаходилося
управлiння КДБ.

З 1991 року тут знаходиться управління Служби Безпеки
України в Полтавській області.

Будинок російського банку для зовнішньої торгівлі

вул.Соборності, 17

Споруджений у 1912 році у стилі модерн за проектом архітектора М.Стасюкова та інженера С.Носова.

Полтавський просвітницький будинок імені Миколи Гоголя 

вул. Гоголя,32

Споруджений у 1901 році у стилі
неоренесансу за проектом архітектора Олексія Трамбицького.

З першого дня відкриття став культурно-просвітницьким центром Полтави та Полтавської губернії.

Сьогодні це – кінотеатр Wizoria.

Будинок земської бібліотеки

вул.Гоголя 18/24

Споруджено у 1901 році за проектом
архітектора О. Зінов’єва у стилі модерн. У давньосховищі  бібліотеки з початку ХХ століття до 1915 року
зберігалося Пересопницьке Євангеліє. Також у приміщенні була розміщена
експозиція земського краєзнавчого музею (до 1908 року).

У серпні 1903 року у зв’язку із відкриттям
пам’ятника І.Котляревському у будинку була організована художня виставка
(живопис, виставка ілюстрацій П.Мартиновича до «Енеїди», макет будинку
Полтавського земства).

Сьогодні – Державний архів Полтавської
області

Будинок ремісничої управи
(будинок Варшавського) 

вул.Соборності,34

Зведений у стилі пізнього класицизму  у 1844 році на замовлення купця Варшавського.

Окрасою будинку є  27 барельєфів із зображеннями крилатих левів.

За легендою леви мали б оберігати споруду.
Можливо, цьому будинок і залишився зовні відносно неушкодженим після Другої
світової.

Сьогодні це – житловий будинок.

Будинок товариства «Ромашка»

вул. Пушкіна,16

Споруджений у 1901 році у стилі модерн за
проектом О.Ширшова. У залах першого поверху розташовувалася аптека, на другому
– кабінети. Добровільне медичне товариство «Ромашка» проводило боротьбу з
туберкульозом на Полтавщині.

У новому будинку працював дослідницький
протитуберкульозний центр.

Сьогодні – це адміністративні приміщення.

Прибутковий будинок адвоката Перцовича

(замок Річарда, будинок з воронами)

вул. Пушкіна, 40

Побудований 1890 року за кошти присяжного
повіреного Перцовича. Один із перших прибуткових будинків у стилі модерн з
елементами готики. В дореволюційній Полтаві це була найвища споруда.

З будинком пов’язана легенда про смерть
загадкового чоловіка.

Незвична архітектура та таємниця роблять
будинок привабливим для туристів.

Сьогодні це – житловий будинок.

Будинок Моісея Зеленського
(пізніше особняк торговця Ліща)

вул.Гоголя, 17

Побудований на початку ХІХ століття.
Належав купцю Зеленському, пізніше торговцю Ліщу.

Сьогодні це – кондитерський магазин.

Будинок ресторану/готелю «Монголія»

вул.Гоголя, 25

Збудований на початку ХХ століття у стилі
модерн. У ресторані «Монголія» відбувся святковий обід для гостей, які приїхали
на святкування відкриття пам’ятника І.Котляревському.

Організатором обіду був Панас Мирний. 

Сьогодні – державний проектний інститут
«Міськбудпроект».

Прибутковий будинок купця Зеккеля

вул.Гоголя, 18/14

Споруджений 1906 році на замовлення
торгівця взуттям Зеккеля за проектом В.Весселі.

На першому поверсі були торгові зали і
підсобні приміщення галантерейного і взуттєвого магазинів, а другий і третій
поверх займали багатокімнатні квартири. 

Сьогодні це – житловий будинок.

Прибутковий будинок Браславського

вул. Пушкіна, 27

Побудований у 1910 році на замовлення
підприємця Браславського.  На першому
поверсі була лавка залізних виробів купця Ізраілевича, єврейсько-російська
бібліотека, яка мала окремий вхід. На другому поверсі прибуткового дому
розмістили житлові мебльовані кімнати та казино. У цій же будівлі у дворі
розміщувалась кустарна майстерня з виготовлення канцелярських чорнил.

Сьогодні це – житловий будинок.

Прибутковий будинок купця Якова Сатановського

вул.Пушкіна, 6А

Побудований у 90-х роках ХХ століття за проектом архітектора В. Весселі. На всіх трьох поверхах були розміщені квартири

Сьогодні це – житловий будинок.

Прибутковий будинок кравця Самойловича

вул.Пушкіна 24/10

Побудований у 1913 році за проектом архітектора П. Клейна у стилі пізнього модерну. На першому поверсі був ряд зальних приміщень, які використовували як кравецькі, швейні ательє. На другому та третьому поверхах – мебльовані кімнати для квартиронаймачів середнього достатку.

Сьогодні це – житловий будинок.

Прибутковий будинок Самуїла Когана

вул. Котляревського, 30

Побудований у 1905 році за проектом архітектора В. Весселі  у стилі модерн для проживання єврейських купців.  Будівля була обладнана центральним опаленням від котельні у цокольному поверсі, водогоном та каналізацією. Первісно на головному фасаді будинок мав кольорове вітражне засклення сходових вікон двох поверхів.

Сьогодні це – житловий будинок.

Особняк лікаря Гуревича

вул.Пушкіна, 14/35

Споруджений у 1905 (1906)  році за проектом архітектора П.Клейна. На першому поверсі будинку були розміщені жіноча хірургічна лікарня та гістологічна лабораторія.

На другому – житлові кімнати родини лікаря Гуревича. 

Сьогодні це – Полтавська дитяча музична школа ім. П.Майбороди

Особняк провізора Ромера

(аптека Семена Григоровича Фіна

 вул.Соборності, 20,

У 1875 році у цьому будинку поселяється Й.Хмелевський зі своєю дружиною – донькою провізора Ромера. У 1876 у будинку тестя Й.Хмелевський відкриває «Фотографіческое заведение».

Сьогодні це – ресторан «Тесно говоря».

Особняк Бахмутського

вул. Пилипа Орлика, 15 Зведений у стилістиці романтичного модерну з елементами мавританської архітектури у 1906-1909 рр. Краєзнавці допускають, що автор проекту – архітектор В. Городецький, скульптор фасадного декору – Еліо Саля (припущення грунтується на зовнішній схожості з караїмською кенасою у Києві). Належав забудовнику Науму Бахмуцькому. Оригінальність архітектурного стилю пояснюють пристрастю коханої жінки забудовника до мусульманської культури.

Особняк окуліста Глейзера

вул.Соборності, 3

Будинок лікаря-окуліста Хаїма Глейзера, побудований на початку ХХ століття у стилі модерн з елементами готики та єврейської символіки у декорі. На першому поверсі розміщали кімнати для прийому хворих, на другому проживала родина лікаря.

Сьогодні це – навчальний корпус університету.

Особняк Болюбаша

вул.Спаська, 11

Побудований у 1912 році у стилі неокласицизму на замовлення родини В. Болюбаша київським архітектором П. Альошиним. Використовувався як виставковий простір та житло родини, з 1914 року – як госпіталь для військових офіцерів. У 1919 році. у будинку відкрито Художній музей, який перебував у цьому приміщенні до 1999 року.

Колишній будинок художнього музею.

Свято-Успенський кафедральний собор

(Соборна площа)

Перший кам’яний собор Полтави, побудований за кошт козацької старшини у 1751-1770 рр. у стилі козацького бароко. У 1774 році було розпочато будівництво дзвіниці, яке затяглось через відсутність коштів аж на 27 років і було завершено 1801 року. На другому ярусі розміщались дзвони — один з них 350 пудів. На третьому ярусі було встановлено дзвін «Казикерманъ», на ньому — барельєфи. У 1934 році Собор було зруйновано, збереглася лише дзвіниця.

Відбудований у 2003 році.

Спаська церква

вул. Соборності, 10

Єдина дерев’яна пам’ятка сакральної архітектури XVII століття на Полтавщині. У 1845 церкву «одягли» у мурований футляр за проектом харківського архітектора А. Тона та оновили іконостас.

Полтавський Хрестовоздвиженський монастир

вулиця Паїсія Величковського, 2А

Хрестовоздвиженський жіночий монастир — православний жіночий монастир розташований у Полтаві, заснований у XVII ст. представниками полтавської козацької старшини Мартином Пушкарем та Іваном Іскрою. Монастирський комплекс складається із Хрестовоздвиженського собору (1699-1709), надбрамної дзвіниці (1786 р.), Семненівської церкви (1886 р.), Троїцької церкви (відновлена у 1999 р.) та інших споруд.

Пам’ятка архітектури українського бароко.

Сампосоніївська церква

вул. Шведська могила, 32

Храмова споруда збудована як храм-пам’ятник  на кошти Й. С. Судієнка протягом 1852-1856 рр.   на виконання заповіту російського імператора Петра I на місці Полтавської битви 1709 року між московською та шведською арміями. Проект  виконав архітектор Л.Шарлемань. У 1890 році церкву реконструювали у формах московського зодчества XV—XVII ст. У храмі встановили мармуровий іконостас із різьбленими орнаментами і кольоровими мозаїками, виготовлений фірмою Менціоні у Москві. Під керівництвом художника О. Я. Сокола виконаний розпис інтер’єру.

Пам’ятник Івану Котляревському

вул.Котляревського

Перший в історії пам’ятник українському письменнику. Проект погруддя Котляревському належить Леоніду Позену, постаменту — архітектору О. Ширшову; виконав з дніпровського граніту П. Певний.

Пам’ятник Миколі Гоголю

вул. Гоголя, 18

Встановлено у березні 1934 року. Бронзова скульптура письменника виготовлена за проектом скульптора Леоніда Позена.

Пам’ятник Тарасу Шевченку

вул. Конституції, 2  

Автор пам’ятника – скульптор Іван Кавалерідзе, стиль – конструктивізм. Встановлено у березні 1926 року.

Пам’ятник гетьману Івану Мазепі

Соборний майдан

Пам’ятник гетьману став першим на повний зріст не лише в Україні, а й у світі. До цього всі монументи Мазепі встановлювалися у вигляді погрудь. Встановлено у травні 2015 року. Автори пам’ятника — скульптори М.Білик та архітектор В.Шевченко.

Пам’ятник загиблим українським козакам

(Панянський бульвар)

Встановлений у 1994 році. Автори проекту — скульптор В. Білоус, художник В. Батурин.

Пам’ятник Марусі Чурай

(пам’ятник українській пісні)

Монумент присвячений напівлегендарній поетесі та співачці Марусі Чурай встановлено у квітні 2006 року на Театральній площі (зі сторони вул.Небесної Сотні)

 Автори проекту – полтавські скульптори Дмитро
Коршунов та Валерій Голуб.

Пам’ятник галушці

(Соборний майдан)

Символічний пам’ятний знак на честь традиційної для регіону Полтавщини страви української кухні — галушки. Один із міських символів, уособлення щедрості й добробуту.

Автори — народний художник України  А.Червонощоков та  скульптор М. Цись.